Фасадна частина костелу і апсида розмістилися на місці північної та західної оборонних веж замку, каміння яких використали для будівництва храму. Аспиду прикрасили пілястрами. Вхід в храм знаходиться в західному боковому фасаді ближче до північної сторони, який завершується високим фронтоном. Дещо незвичне розташування входу в костел зумовлено особливостями будівництва костелу, на фундаменті залишків північної та західної веж замку. Поблизу храму встановлено дві фігури. Одна фігура Св. Марії. Друга, встановлена 27 листопала 1866 року мешканцями Будзанова, на честь позбавлення від холери.

В 1817 році, новий власник Будзанова, передав замок у вічне користування місцевій об’єднанній католицькій парафії. Частина приміщень почала використовуватися під житло священника. В 1846 році будзанівський ксьондз Кульчицький заснував в замку монастир Сестер Милосердя (klasztor SS. Miłosierdzia). Він прибудував до східного замкового муру житлові приміщення для монашок. Монашки заснували в монастирі школу для дітей та лікарню.

Замок –монастир було сильно пошкоджено під час Першої світової війни. В 1956 році, монастир був відновлений, та запрацював як психіатрична лікарня. Вона знаходиться в стінах замку донині.

В 1990 році костел повернули парафії, після чого почалося поступове відродження храму.

За роки комуністичного правління інтер’єр храму був повністю знищений. Віруючим вдалося сховати та зберегти від варварів чотири скульптури святих, різьблених в 1760 роках, що прикрашали вівтар храму. Існує версія, що вони належати учню визначного українського скульптора Іоганна Пинзеля. Зараз ці скульптури знаходяться в Львові.