Перший костел в Городка було зведено ще у далекому 1496 році. А костел святого Станіслава споруджений в 1788 році. Належав він ордену францисканців. Тоді у храм в Городку з Камянець-Подільського перенесено знамениту ікону Святого Антонія Падуанського з немовлям Ісусом на руках, яка потрапила в Україну ще у 1404 році з монахами ордену. В 1833 році орден покинув Городок. Костел став слугувати приходом для католиків та уніатів. Католицька громада в Городку проіснувала до 1935 року. А одну з ночей 1936 року московити підірвали всі костели і синагогу XVI століття в місті. Священників заслали в Сибір. Саму ж чудодійну ікону вдалося врятувати.

Сторож костелу вирізав головний фрагмент полотна, на якому були зображені лики Святого Антонія та Христа та зумів винести її зі сплюндрованого храму. Врятовану ікону Св. Антонія довгий час переховувала черниця Кася Кирилівська.

Лише у роки окупації Поділля фашистами, німці дозволили релігійне життя і образ знову з’явився перед віруючими. Ікона в той час зберігалася у цвинтарній капличці.

З 1977 року католицька громада містечка починає відновлюватися, коли Парафіяльним ксьондзом стає Владислав Ванагс, енергійна та цілеспрямована людина. Костел святого Станіслава почали відбудовувати в 1989 році коштом парафіян на місці каплички, переборюючи супротив комуністичного режиму. За взірець було взято костел Польського війська у Варшаві. Храм звели в 1982 році,освятив його єпископ Ю. Ваіводс з Риги. Костел святого Станіслава обслуговується згромадженням Отців Маріянів Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії. Це єдиний костел який вдалося відновити, чи скоріше, побудувати в час комуністичного окупаційного режиму.