Дві високі вежі висунуті за межі фасаду і мають форму зірок у нижній частині, які на гербі Калинова розміщені у вершинах луку. Вхід у храм знаходиться у трикутному заглибленні між вежами. Верхня частина веж квадратна у формі, та прикрашена пілястрами тосканського ордеру. Башти в середині, на відміну від зовнішніх прямих форм, круглі в об’ємі. Завершує висоту храму статуя Діви Марії, зверненої на захід. Всі ці архітектурні незвичні елементи надають храму барокового стилю.

Притвір, прибудований до входу в храм, з’явився пізніше і не прикрасив споруду. Бічні каплички, які також прибудовані, більше вписуються в архітектурний стиль і не муляють око, так як притвір. Каплички розширили функційні можливості храму, зважаючи на те, що пресбітерій досить вузький, через задум схожості костелу з гербом.

В середині збереглися частини органу, та інші дерев’яні елементи  головно та допоміжного вівтарів та амвону.

Перехід до стельної арочної частини храму прикрашають багатопрофільні, великі, красиві карнизи, що надають якоїсь особливої краси всьому приміщенню. Вівтар відділений красивою аркою.  В будові проглядають елементи початкового плану храму, спроектованого знаним військовим інженером та архітектором Яном де Вітте (Jan de Witte) (1709-1785).

Парадний вхід в костел зачинено, але попасти в храм можна з бокової каплички. В храмі можна забратися і в підземелля споруди.

Монахи домініканці обсерванти жили поруч з храмом у монастирі, що зберігся до нині.