Символом присутності заможної вірменської громади в місті став побудований в 1706 році вірменський костел. Подвір’я храму було досить великим, на його території знаходився вірменський цвинтар. Храм та його подвір’я було обнесено високим муром, з красивими воротами. Храм ззовні досить аскетична і не особливо вишукана споруда.

Товсті стіни, високо розташовані вікна, над вхідними дверима знаходиться балкон. Основний фасад храму підпертий потужними контрфорсами, що виступають у нижній частині стін на два метри. Зате внутрішнє оздоблення храму славилося пишнотою та багатством. В 1743 році власник міста Микола Потоцький надає єврейській общині привілеї в торгівлі й ремеслі. Єврейській громаді було виділене місце під будівництво синагоги і на цвинтар.

З середини XVIII століття євреї витіснили з торгівлі вірмен і посіли в цій сфері панівне становище. На 1775 рік у Городенці проживало вже 863 єврейські родини. Вірмени поступово почали залишати місто. В 1811 році у храмі було змонтовано орган. Під час комуністичного режиму костел слугувал складом. Тепер костел зачинений, на вікнах решітки, стіни обшарпані, дах руйнується. Вірменський костел в Городенці є найстарішою архітектурною пам’яткою міста.