Час заснування Пліснеської чернечої обителі, що тепер зветься Підгорецькою – 1180 рік. Першу монастирську церкву і монастир було збудовано коштом княжни Єлени.  Даний історичний факт підтверджує і текст меморіальної таблиці, яка знаходиться зліва від центрального вівтаря:  „Високопреподобна княжна Єлена, дочка великого князя Всеволода, у 1180 році цей монастир вперше заснувала, який опісля ясновельможний Станіслав Конецпольський, Воєвода Сандомирський, відновив, надалі найясніший Ян ІІІ, король Польський, щедрими дарами обдарував та надав привілеї. Теж саме зробили королевичі Констянтин і Якоб. Саме тому вдячні монахи цього монастиря, про ці їх добродійства пам’ятаючи, і викарбували цю меморіальну плиту”.

Архітектурний комплекс монастиря складається  з трьох частин:  Михайлівської церкви- пам’ятки барокової архітектури галицької школи ХVIII ст., двоповерхового будинку келій та дзвіниці. На південному фасаді монастирської церкви зберігся старовинний сонячний годинник. Монастир в совітські часи був філіалом туберкульозної лікарні, що знаходилася в замку в Підгірцях. Лише у 1991 році його було передано монахам, які за короткий термін повністю відновили святиню.  В 1754 – 1759 р.р. в церкві встановили великий іконостас за проектом Павла Гіжипцького. В Україні є лише два такі: один у Львові - колишній костел Івана з Дуклі, а тепер церква Святого Андрія Первозванного, другий у Підгірцях.

7 квітня 1754 р. відбулась коронація ікони за понтифікату Святішого Отця Венедикта XIV, Папи Римського, який відповідним Декретом надав головному престолу монастирського храму Привілей повного повсякчасного відпуску. Тобто, кожна Божествена Літургія, відправлена на цьому престолі, надає вірним повний відпуск за умови доброї сповіді і Святого Причастя.

Монастир з давніх часів відомий зціленнями хворих які молилися в його стінах. На території монастиря знаходиться чудотворне джерело.