До костелу примикають двоповерхові П-подібні келії колишнього монастиря. В середині келійних приміщень знаходиться затишний дворик. Будівництво велося за кошти Юзефа Потоцького (Jozef Potocki) (1734-1802р.р.), на той час власника міста. Храм збудована в в бароковому стилі, дві вежі побудовані як шатрові. Вінчає будову велична центральна баня. Храм входив до оборонних будов міста, про що свідчать підняті на пристойну висоту вікна храму. Фасад храму був оздоблений різьбою та кам'яними статуями. На південній вежі знаходився годинник. Розпис інтер'єру здійснив відомий польський художник Станіслав Строїнський (Stanislaw Stoinski) (1719-1802р.р.), який проживав у Львові. Фрески костелу зображали основні події історії ордену домініканців, а розпис правої нави був присвячений Богородиці Вервиці (головного релігійного атрибуту домініканців).

Освячення костелу відбулося у 1779 році. На той час у ньому було кілька вівтарів. Головний — святого Вінцентія з Феррари, праворуч — Матері Божої Вервиці, святого Альберта і святого Томи Аквінського, Розп'ятого Ісуса Христа. Ліворуч, починаючи від хорів, споруджено вівтарі святого Домініка, Яцека і Неслава, святої Марії Магдалени і святої Теклі. З 1820 року монастир переходить до рук єзуїтів, а костел аж до відкриття у 1908 році нового парафіяльного римо-католицького храму належить парафіяльному духовенству. З 1903 року хам знову перейшов у володіння домініканців.

У 1908—1910 роках було проведено реставрація костелу. Відновлено старі фрески і домальовано нові. Тоді ж встановили новий орган та малий вівтарі. Костел зазнав шкоди під час приходу комуністів у 1939 році. Тоді він загорівся від гарматного обстрілу. Зазнали шкоди фрески, прикраси з золота та срібла, покрівля. У 1942—1943 роках частково проведено ремонтні роботи. Та в березня 1944 року костел, та келії монастиря знову зазнали руйнувань. Підвали були підпалені самозаймистою сумішшю совітськими вояками.

     У 1957 році було завершено реставрацію будови. Під час реставрації не було відновлено скульптурних елементів, та розписи інтер'єру. А в храмі розмістили склад. Тепер тут Катедральний Собор Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці (Тернопільсько-Зборівської єпархії Української Греко-Католицької Церкви). Біля входу до храму, з лівої сторони, в 2004 році було встановлено пам’ятник кардиналу Йосипу Сліпому.