Церква тридільна, складається з бабінця, нави, та вівтаря. До бабінця прибудовано притвір, який завершується шатровою дзвіницею з хрестом. Таке завершення притвору не характерне для українських православних храмів і часто зустрічається в російській храмовій архітектурі, з подачі російського придворного архітектора московського царя Ніколая I , Тона К.А. (1794-1881р.р.).

Нава прямокутна, кути зрізані, тому вона має вісім кутів. Дах нави також шатровий з невеликим ухилом і завершується восьмикутним куполом характерним для українських православних храмів. Церква пофарбована в яскравий блакитний колір, як і переважна більшість храмів на Волині. В архітектурі церкви поєднані характерні риси українських православних та московських храмів.

Вплив московитських традицій будівництва храмів зумовлений перебуванням цих українських земель під владою Московської імперії в 1793 -1914 роках. Церква належить громаді Української Православної Автокефальної Церкви Київського Патріархату, та відноситься до Тернопільського епархії.

Поруч з церквою, серед дерев, стоїть пам'ятник односельчанам, які боролися за Вільну Україну і загинули в 1941 році. На плиті висічені їх імена: Грицак Андрій Тарасович (1889-1941), Грицак Петро Андрійович (1913-1941), Галенда Прокіп Васильович (1912-1941), Ігнатів Герасим Якович (1917-1941), Костюк Петро Іванович (1913-1941), Киричок Микола Пилипович (1913-1941), Катаренюк Іван Олексійович (1901-1941), Курій Яким Павлович (1908-1941), Курій Григорій Павлович (1910-1941), Латурняк Яків Бенедович (1911-1941), Латурняк Бартох Бенедович (1913-1941), Степанишин Пилип Іванович (1905-1941).