КОЛОДНЕ. ДЕРЕВ'ЯНА ЦЕРКВА святого Михаїла. (XVIII ст.)/(2012).
Тернопільська обл. Збаразький р-н.
Село Колодне, через приєднання до нього двох хуторів, має велику протяжність. Тому знайти дерев’яну церкву без допомоги місцевих мешканців не легко. З головної дороги в селі звертаємо на грунтову дорогу вниз і ось вона, причаїлася серед дерев за невисокою кам’яною огорожею, дерев’яна церква святого архангела Михаїла.
Класична подільська школа, прямокутна в плані, тридільна. Нава, вища за бабинець та вівтар, у верхній частині має ще два яруси і завершується класичним куполом увінчаним хрестом. Інші частини храму куполів не мають. До бабинця прибудовано невеликий притвір, через який парафіяни заходять в храм. Нава має ще один вхід у храм, дах якого підтримують дерев’яні опори.
Вівтар має зрізані кути, виглядає напівкруглим. Простота форм не применшує величі споруди, напевно через вдало підібрані пропорції. А от час коли було побудовано церкву можна встановити лише за написом на дзвіниці, що розташована поруч. Дзвіниця має каркасну конструкцію у три яруси з пологою покрівлею і також належить до класичної подільської архітектурної школи. На стіні є напис: «XVIII століття».
Отже можна припустити, що храм споруджено в XVIII столітті. Деякі джерела називають дату спорудження кінець XVIII століття. Як і більшість храмів на Волині, стіни пофарбовані у блакитний колір. На порталі притвору знаходиться фреска Архангела Михаїла, та стилізований напис: «Церква Архангела Михаїла». Портал бабинця також прикрашено фрескою святого Михаїла.
КОЛОДНЕ.
Коло́дне - село в Збаразькому районі, Тернопільської області. Населення села складало 1457 особи в 2001 році. Перша писемна згадка про місто Колодень (зараз село Колодне), відноситься до 1465 року, в акті про перерозподіл земель між князями Збаразькими. У 1589 році місто було спалене татарами, після чого місто стало селом. Під час Визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького проти польських окупантів, жителі села брали участь в облозі Збаразького замку. У селі народився український художник та лікар М. Качуровський.