Унікальна за планово-архітектурним рішенням, єдиний в Україні зразок храмово-оборонної архітектури XV століття, вона є одним з найдавніших в Україні оборонних храмів і єдиним середньовічним оборонних храмом тетраконхового типу. Аналогом сутківецької церкви є донжон в Етампі (Etampes) (Франція).

В XIV столітті споруду звели як оборонну фортецю з товщиною стін у півтора метри. В 1467 році фортецю перебудували під оборонну церкву. На першому ярусі облаштували приміщення для відправ. Другий поверх залишили оборонний де знаходився зубчатий парапет, бійниці, стрільниці та наріжні маленькі вежі-бартизани по внутрішніх кутах центрального об'єму церкви. На другий ярус храму ведуть кам'яні сходи в середині башти.

В XVI столітті стіни храму було розписано фресками на релігійну тематику. У 1894 році, під час московської окупації Поділля, храм було перебудовано: розібрали готичний зубчатий оборонний парапет у верхній частині під дахом, та стовп другого ярусу, на який спирався дах храму. Цим переплануванням хотіли перетворити унікальну оборонну споруду на типову московську церкву.

В 1990-х роках храм оштукатурили як ззовні так і з середини, це привело до втрати старовинних фресок XVI століття в середині храму, та автентичності стін XV століття. В 2007 -2009 роках, за проектом українських реставраторів: Євгенії Пламеницької та професора Ольги Пламеницької проведено реставрацію Покровської церкви до майже повного автентичного вигляду. Було частково знято штукатурку в середині та ззовні, повернуто середньовічний дах з гонту.