Велика мурована синагога, залишки якої збереглися до наших днів, була зведена в єврейському кварталі у 1718 році, поблизу міського муру. Храм прямокутний в плані з квадратним молитовним залом без колон. Споруджений у ренесансно-бароковому стилі. З півночі і заходу до молитовної зали були прибудовані двоповерхові молитовні галереї для жінок. Молитовний зал вгорі мав дерев’яне склепіння з круглими вікнами під перекриттям.

Фасад синагоги прикрашали красиві арочні вікна, пілястри та масивний різьблений карниз що оперізував всю зовнішню частину храму. Зі стелі молитовні звисала дерев’яна люстра. На початку XIX столітті синагогу реконструювали та частково перебудована. З 1939 року, після приходу московитів, єврейський храм стали використовуватися під склад. Прихід вже інших - німецьких окупантів ознаменувався масовим знищенням євреїв.

У 1943-1945 роках вони розстріляли більше 3000 мешканців міста, більшість з яких були за національністю євреями. В 1950 році було зроблено «капітальний ремонт» синагоги. В молитовному залі облаштували перегородки, видовбали нові двері та вікна. В приміщенні єврейської духовної школи «Габанус», що знаходилася поруч облаштували гаражі, вони там досі. В результаті будівля впродовж другої половини XX століття занепадала та руйнувалася.  

Зараз синагога це дві стіни у два поверхи зруйновані, та частково пошкоджені бокові прибудови. На фронтоні, з північної сторони будови зберігся фрагмент декору. Над вхідними дверима в молитовний зал, що зараз знаходяться нижче рівня поверхні землі, зберігся надпис.