Головний та тильний фасади синагоги прикрашені трикутними фігурними фронтонами з ліпниною. Перші євреї з’явилися в місті в середині XVII століття. Масовий наплив іудейського люду в округу розпочалася після надання місту, в 1668 році, Магдебурзького права. В 1743 році Миколою Потоцьким, власником на той час міста, євреям даровано привілеї у торгівлі та ремеслі, виділено місце під будівництво синагоги та кіркута.

Протягом XVIII століття євреї повністю витіснили з торгівлі вірменську громаду. В 1760-х роках в Городенці, серед євреїв, виникла група послідовників хасидизму. Одним з них був Нахман - учень засновника хасидського руху. Протягом XIX століття єврейська громада в місті невпинно зростала і в 1900 році становила 36% загальної кількості мешканців Городенки. Євреям належало близько половини місць у муніципальному правлінні. Протягом 1898-1914 років у місті діяло єврейське училище, а в 1907 році було відкрито хедер, викладання у якому велося на івриті.

Під час Першої світової війни городенківська громада євреїв зазнала репресій від московитських окупантів. Їх будинки було спалено, дев'ять євреїв повісили за звинуваченням у шпигунстві. Протягом 1920-1930-х років багато євреїв емігрувавало  до США, Канади, Південної Америки, Палестини. Холокост добив єврейську громаду до кінця.

В 1885 році синагогу було реконструйовано коштом єврейської громади. Починаючи з 30 років XX століття, коли прийшли комуністи, храм стояв пусткою, а в подальшому синагога зазнала перебудови. До головного фасаду храму прибудували приміщення спортивної школи, а у молитовному залі облаштували спортивний зал для боротьби.

       На стіні синагоги встановлено меморіальну дошку. Напис гласить:« Велика синагога єврейської общини Городенки, що існувала від 1742-до 1941 р. З цього місця повели на жорстоку смерть від рук фашистів половина єврейської общини – 2500 людей. Вічна пам’ять святим жертвам.»

   Від єврейської громади в Городенці залишилися лише єврейські прізвища пов’язані з містом: Ороденкер (Orodenker), та Городенчік.