У 1616 році польським королем Владиславом IV Вазою видано привілей-грамоту, згідно з якої євреям, в передмісті Дрогобича, надали неродючий участок землі 30 моргів, або один Лан, для будівництва помешкань та синагоги. В тій порі і була збудована перша синагога у цьому передмісті. Синагога була знищена в 1648 році, козацьким військом Б. Хмельницького, під час штурму міста, та в 1713 році під час пожежі. В 1743 році на місці старої синагоги було зведено кам’яний храм, який згодом був перетворений у місце для вивченні Тори (Бейс-мидраш).

А вже неподалік від цієї старої синагоги, в 1842 році розпочалося будівництво великої хоральної синагоги, що збереглася до наших днів. Будівництво храму завершилося в 1865 році. Синагогу будувала вся велика єврейська громада міста на чолі з хасидським цадиком рабином Елайзером Найсеном Тейтбаумом (Rаbbi Eliezer Nissen Teitboim) (1786–1853). На той час це була найбільша синагога на теренах Західної України.

Оздоблення фасаду синагоги повторило оздоблення фасаду синагоги в німецькому місті Кесселі. За московської влади синагогу перетворили в конюшню, далі в магазин, склад. На початку 90 років XX століття храм було передано єврейській громаді Дрогобича. З листопада 2013 року, єврейська громада, разом з меценатами, розпочали реконструкцію та відновлення синагоги. Весною 2014 року роботи продовжувалися.