В 1740 році, коли місто належало Потоцьким, ним були пітверджені права євреїв на проживання і торгівлю в місті, а також виготовлення алкоголю. В 1791 році, під час Австро-Угорської окупації, євреям було заборонено виробляти і продавати алкоголь, що різко відбилося на статках єврейської громади. В другій половині XIX століття число євреїв в місті збільшилося: в 1868 році в місті проживало 11 тисяч євреїв, в 1868 році більше 13 тисяч. Надалі число євреїв в місті зменшувалося в результаті міграції євреїв в Америку і Європу, та через обмеження на торгівлю введену Австро-Угорською адміністрацією для євреїв. 

В 1900 році число євреїв становило 13493 мешканців, що складало 44% населення міста. В кінці 1980-х років, в Тернополі, за офіційними даними в місті проживало близько 500 євреїв. Під час німецької окупації Тернополя велику синагогу спалили і зруйнували. У вирі вогню згоріли і єврейські книги ритуальних записів, які тут зберігалися. В 1944 році, споруду добили гарматні постріли та бомби.

На фундаменті  синагоги спорудили нову будову в якій розмістилася котельна та художній комбінат.  З розміру будови розміщеної на фундаменті синагоги можна уявити розміри синагоги. З тильної сторони, у верхній частині, збереглося кругле вікно, таке яке було у синагоги.