Синагога споруджена у модерновому стилі і є фактично комплексом споруд у вигляді куба, до складу яких увійшли: висока оглядова вежа, велика центральна синагога, дім молитви, декілька менших синагог. Літургії проводилися у новому реформіському стилі, для чого у синагозі споруджувалися хори (галереї), відтак головна синагога має два яруси та називалася хоральною, що свідчить про її спорудження в XIX столітті, коли цей стиль набув розповсюдження в Європі.

Споруджена з цегли. Верхній ярус кожної з бічних стін має по 4 великих вікна; кожне вікно розміщене в дуже високій плоскій прямокутній ніші та мають красиві напівкруглі арочні завершення. Головний фасад мав великі парадні двері з напівкруглим арочним завершенням над ними два вузьких вікна, а над ними одне широке вікно. З тильної сторони також були прямокутні двері і два вікна у першому, та два вікна у другому ярусі.

Зараз у приміщенні синагоги знаходиться якийсь столярний цех і теперішній власник приміщення успішно продовжує нищити храм перебудовами і добудовами. Не краща доля синагоги була і в час Першої світової війни. ЇЇ розорили і частково зруйнували московитські вояки, які захопили Турку 17 березня 1916 року. В 1941–1942 роках у всіх чотирьох приміщеннях синагоги знаходилося єврейське гетто, з якого місцевих євреїв вивозили на розстріл, або переводили в інші концтабори.

В 1945 році євреям, які повернулися до Турки, московитська влада запропонували дати згоду на використання синагоги в «господарських цілях». Як не важко здогадатися, згода була дана. Відтак в основному корпусі розмістили міську електростанцію, а в двох інших цехи. В приміщеннях на рівні колишніх галерей (хорів) встановили стелі.